ПОВЕРХНИЦЯ, ЦІ,
Поверхниця, ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу. Шух. І. 138.
2) Попона поверхъ сѣдла. Вх. Зн. 61. Ум. Поверхничка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 210.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОВЕРХНИЧКА, КИ, →← ПОВЕРХНИК, КА,